розволочувати
РОЗВОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко., РОЗВОЛОЧИТИ, лочу, лочиш, док., перех. 1. Розпушувати чим-небудь зорану землю. На поле вона прийшла з граблями, розволочила ріллю й руками повибирала довге коріння пирію (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53).
2. тільки док., розм. Зробити кого-небудь морально зіпсованим, привчити його до аморальних вчинків, звичок. - Пощо скаламутили ви [пани] наше життя, оголили й запаскудили наші гори, позводили наших дівчат, розволочили наших молодиць? (Хотк., II, 1966, 376).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розволочую | розволочуємо |
2 особа | розволочуєш | розволочуєте |
3 особа | розволочує | розволочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розволочуватиму | розволочуватимемо |
2 особа | розволочуватимеш | розволочуватимете |
3 особа | розволочуватиме | розволочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розволочував | розволочували |
Жіночий рід | розволочувала | |
Середній рід | розволочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розволочуймо | |
2 особа | розволочуй | розволочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розволочуючи | |
Минулий час | розволочувавши |