розгаданий
РОЗГАДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгадати 1, 2. Вишневецький припинив свій розгаданий противником наступ (Ле, Наливайко, 1957, 60); - Прийде такий час, що таємниці всесвіту, - Улас показав рукою в небо, - будуть розгадані (Тют., Вир, 1964, 41); Помираючи, Федір Кузьмич залишив зашифровані папери, які мали, як говорив він, відкрити його таємницю. Наскільки відомо, шифр їх не розгаданий (Наука.., 10, 1965, 16); // розгадано, безос. присудк. сл. Він догадувався, чого Рубан разом з Семеном навідувалися сюди. Певне, його намір розгадано, але Філька тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (Шиян, Баланда, 1957, 109); Зам, звичайно, не підозрівав, що його маневр розгадано, і продовжував мовчати (Тют., Вир, 1964, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розгаданий | розгадана | розгадане | розгадані |
Родовий | розгаданого | розгаданої | розгаданого | розгаданих |
Давальний | розгаданому | розгаданій | розгаданому | розгаданим |
Знахідний | розгаданий, розгаданого | розгадану | розгадане | розгадані, розгаданих |
Орудний | розгаданим | розгаданою | розгаданим | розгаданими |
Місцевий | на/у розгаданому, розгаданім | на/у розгаданій | на/у розгаданому, розгаданім | на/у розгаданих |