розгадник
РОЗГАДНИК, а, ч . Той, хто уміє розгадувати що-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розгадник | розгадники |
Родовий | розгадника | розгадників |
Давальний | розгадникові, розгаднику | розгадникам |
Знахідний | розгадника | розгадників |
Орудний | розгадником | розгадниками |
Місцевий | на/у розгаднику, розгадникові | на/у розгадниках |
Кличний | розгаднику | розгадники |