роздягнений
РОЗДЯГНЕНИЙ, РОЗДЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути. Марусі було якось не по собі в одній задній запасці: мовби зовсім роздягнена (Хотк., II, 1966, 148); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Довж., І, 1958, 300); // роздягнуто, безос. присудк. сл. За цілу зиму вперше свитки Всіма роздягнуто було (Воскр., І всерйоз.., 1960, 92).
2. у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий. Села нема. Його татари змели залізом і огнем. Він бачить... хвилями пожару людей роздягнених жене... (Сос., І, 1957, 353); Роздягнутий Юра лягає на спину, і мати укриває його до плечей (Смолич, II, 1958, 13); // у знач. ім. роздягнений, ного, ч.; роздягнена, ної, ж. Без одягу, неодягнена, гола людина. Марія.. виймила [вийняла] зі скрині сорочку і подала роздягненому (Стеф., І, 1949, 197).
3. у знач. прикм., перен. Без зеленого вбрання (про дерева, землю і т. ін.).
4. у знач. прикм., перен., розм. Який був підданий руйнуванню, розоренню; спустошений, бідний, убогий. Давно вже радгоспні механізатори роздягли, обдерли те судно.., а тепер, під час перекуру, зібравшись коло майстерень, весело кивають в бік затоки, в бік роздягнутого сталевого велетня (Гончар, Тронка, 1963, 180).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | роздягнений | роздягнена | роздягнене | роздягнені |
Родовий | роздягненого | роздягненої | роздягненого | роздягнених |
Давальний | роздягненому | роздягненій | роздягненому | роздягненим |
Знахідний | роздягнений, роздягненого | роздягнену | роздягнене | роздягнені, роздягнених |
Орудний | роздягненим | роздягненою | роздягненим | роздягненими |
Місцевий | на/у роздягненому, роздягненім | на/у роздягненій | на/у роздягненому, роздягненім | на/у роздягнених |