розжалитися
РОЗЖАЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що розжалобитися. Ой приїдь, приїдь, мій милесенький, Приїдь же ти до мене, Розжалилося серденько моє (Чуб., V, 1874, 290); Вчитель розболівся так дуже, аж до смерті. Жона над ним розжалилася, каже йому: - Що тобі сталося? Іти за лікарем? (Казки Буковини.., 1968, 163).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжалюся | розжалимося |
2 особа | розжалишся | розжалитеся |
3 особа | розжалиться | розжаляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розжалився | розжалилися |
Жіночий рід | розжалилася | |
Середній рід | розжалилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжальмося | |
2 особа | розжалься | розжальтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розжалившись |