розжалування
РОЗЖАЛУВАННЯ, я, с., заст. Дія за знач. розжалувати. Суд засудив.. Боровика за умисне тілесне пошкодження до двох років ув'язнення з розжалуванням з офіцерського звання (Собко, Справа.., 1959, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розжалування | розжалування |
Родовий | розжалування | розжалувань |
Давальний | розжалуванню | розжалуванням |
Знахідний | розжалування | розжалування |
Орудний | розжалуванням | розжалуваннями |
Місцевий | на/у розжалуванні | на/у розжалуваннях |
Кличний | розжалування | розжалування |