розжеврювати
РОЗЖЕВРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖЕВРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. поет. Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити. Рож не оживиш зів'ялих, не розжевриш згаслих зір (У. Кравч., Вибр., 1958, 65).
2. Викликати у кого-небудь рум'янець.
3. перен. Приводити кого-небудь до стану збудження, схвильованості. - Я бачив, що якоїсь іскри треба, Щоб душі їх розжеврить, запалить (Фр., XII, 1953, 362); // Пробуджувати, підсилювати яке-небудь почуття, настрій, бажання і т. ін. Стріча розбуркала в йому спомини давнього щастя, розжеврила вгамоване кохання (Коцюб., І, 1955, 26); *Образно. Пісні, які Остап Вересай співав народу, робили свою корисну справу - збуджували свідомість мас, розжеврювали іскри протесту (Тич., III, 1957, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжеврюю | розжеврюємо |
2 особа | розжеврюєш | розжеврюєте |
3 особа | розжеврює | розжеврюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжеврюватиму | розжеврюватимемо |
2 особа | розжеврюватимеш | розжеврюватимете |
3 особа | розжеврюватиме | розжеврюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розжеврював | розжеврювали |
Жіночий рід | розжеврювала | |
Середній рід | розжеврювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжеврюймо | |
2 особа | розжеврюй | розжеврюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розжеврюючи | |
Минулий час | розжеврювавши |