роззувати
РОЗЗУВАТИ, аю, аєш, недок., РОЗЗУТИ, ую, уєш, док., перех. Скидати взуття з чиїх-небудь ніг. Роздягає [Мотря] його, роззуває... (Мирний, І, 1949, 156); Малу-ша приготувала ложе для королівни, роззула її (Скл., Святослав, 1959, 229); // безос. Він катапультується, тобто вистрілює себе з літака разом із сидінням... Але довелось це робити при такій великій швидкості, що й шлемофон зірвало, роздягло й роззуло - саме шмаття лишилось (Гончар, Тронка, 1963, 22).
Роззувати чоботи (черевики і т. ін.) - скидати чоботи (черевики і т. ін.) з своїх ніг. Ярошенко трохи вщух і, сердито сопучи, почав роззувати розхлябані, заболочені чоботи (Речм., Весн. грози, 1961, 83); Мабуть, я черевики роззую. Ціліші будуть (Коп., Подарунок, 1956, 23).
@ Роззути очі - подивившись уважніше, побачити, помітити що-небудь. Роззуй очі (Номис, 1864, № 6603).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззуваю | роззуваємо |
2 особа | роззуваєш | роззуваєте |
3 особа | роззуває | роззувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззуватиму | роззуватимемо |
2 особа | роззуватимеш | роззуватимете |
3 особа | роззуватиме | роззуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роззував | роззували |
Жіночий рід | роззувала | |
Середній рід | роззувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззуваймо | |
2 особа | роззувай | роззувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роззуваючи | |
Минулий час | роззувавши |