розкохуватися
РОЗКОХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Переставати кохати кого-небудь. - Хлопчик ще ти, - говорить Микола Іванович. - Я прожив у два з половиною рази більше за тебе і бачив разів у десять більше. І закохувався, і розкохувався більше разів, ніж ти (Собко, Любов, 1935, 57).
2. заст. Те саме, що закохуватися. Бідахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Чи так вона [панночка] всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись (Вовчок, І, 1955, 108).
3. Споживаючи багато їжі, ставати огрядним, жирнішим; // Буйно розростатися за сприятливих природних умов (про рослинність). Луг був давній і старий.. На його величезному квадраті, обрамленому з чотирьох боків лозняками, розкохувалися зелені, густі та запашні трави (Тют., Вир, 1964, 229); В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння,.. запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника (Логв., Літа.., 1960, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкохуюся | розкохуємося |
2 особа | розкохуєшся | розкохуєтеся |
3 особа | розкохується | розкохуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкохуватимуся | розкохуватимемося |
2 особа | розкохуватимешся | розкохуватиметеся |
3 особа | розкохуватиметься | розкохуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкохувався | розкохувалися |
Жіночий рід | розкохувалася | |
Середній рід | розкохувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкохуймося | |
2 особа | розкохуйся | розкохуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкохуючись | |
Минулий час | розкохувавшись |