розкошлатити
РОЗКОШЛАТИТИ, ачу, атиш, док., перех., розм. Те саме, що розкошлати. Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (Коз., Вибр., 1947, 11).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкошлачу | розкошлатимо |
2 особа | розкошлатиш | розкошлатите |
3 особа | розкошлатить | розкошлатять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкошлатив | розкошлатили |
Жіночий рід | розкошлатила | |
Середній рід | розкошлатило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкошлатьмо | |
2 особа | розкошлать | розкошлатьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розкошлативши |