розкряжований
РОЗКРЯЖОВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розкряжувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкряжований | розкряжована | розкряжоване | розкряжовані |
Родовий | розкряжованого | розкряжованої | розкряжованого | розкряжованих |
Давальний | розкряжованому | розкряжованій | розкряжованому | розкряжованим |
Знахідний | розкряжований, розкряжованого | розкряжовану | розкряжоване | розкряжовані, розкряжованих |
Орудний | розкряжованим | розкряжованою | розкряжованим | розкряжованими |
Місцевий | на/у розкряжованому, розкряжованім | на/у розкряжованій | на/у розкряжованому, розкряжованім | на/у розкряжованих |