розкурювання
РОЗКУРЮВАННЯ, я, с . Дія за знач. розкурювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкурювання | розкурювання |
Родовий | розкурювання | розкурювань |
Давальний | розкурюванню | розкурюванням |
Знахідний | розкурювання | розкурювання |
Орудний | розкурюванням | розкурюваннями |
Місцевий | на/у розкурюванні | на/у розкурюваннях |
Кличний | розкурювання | розкурювання |