розложисто
РОЗЛОЖИСТО. Присл. до розложистий. Втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Хотк., Довбуш, 1965, 69); Пісня летіла розложисто, бадьоро (Коп., Вибр., 1948, 122); * Образно. Старовинне таке було собі.. місто... І кооперація в тому місті квітла буйно та розложисто ... (Вишня, І, 1956, 139).