розмагнічувати
РОЗМАГНІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАГНІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех. 1. Позбавляти яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін. магнітних властивостей. Розмагнічувати металеву голку.
2. перен., розм. Викликати в кого-небудь стан бездіяльності, безвольності, пасивності; позбавляти когось активності, енергії. - Ти знаєш, що робиш злочин? Ти розмагнічуєш увесь клас! (Донч., V, 1957, 366); - Адже страх, який так розмагнітив тебе, це ж страх не за своє життя, а за життя товариша (Головко, II, 1957, 587); Що не кажи, а демобілізаційний папірець у кишені трохи розмагнітив усіх нас - ми відчули себе вільними птицями (Перв., Опов.., 1970, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмагнічую | розмагнічуємо |
2 особа | розмагнічуєш | розмагнічуєте |
3 особа | розмагнічує | розмагнічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмагнічуватиму | розмагнічуватимемо |
2 особа | розмагнічуватимеш | розмагнічуватимете |
3 особа | розмагнічуватиме | розмагнічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмагнічував | розмагнічували |
Жіночий рід | розмагнічувала | |
Середній рід | розмагнічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмагнічуймо | |
2 особа | розмагнічуй | розмагнічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розмагнічуючи | |
Минулий час | розмагнічувавши |