розмежування
РОЗМЕЖУВАННЯ, я, с . Дія за знач. розмежувати і розмежуватися. В ряді сіл на Чернігівщині і Київщині селяни піднімались проти розмежування поміщицьких і селянських земель, яке завжди проводилося так, як це було вигідно поміщикам (Іст. УРСР, І, 1953, 522); Жовтень ніс з собою не тільки розмежування класово ворожих сил, а й великий потяг до згуртування усього здорового, здатного на небачену досі перебудову світу (Рад. літ-во, 1, 1966, 59); Партійне керівництво Радами, як вчив В. І. Ленін, передбачає чітке розмежування функцій партійних і державних організацій (Ком. Укр., 7, 1970, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розмежування | розмежування |
Родовий | розмежування | розмежувань |
Давальний | розмежуванню | розмежуванням |
Знахідний | розмежування | розмежування |
Орудний | розмежуванням | розмежуваннями |
Місцевий | на/у розмежуванні | на/у розмежуваннях |
Кличний | розмежування | розмежування |