розміжчення
РОЗМІЖЧЕННЯ, я, с . Дія за знач. розміжчити. В результаті механічної травми відбувається більша чи менша загибель тканин, розміжчення їх, іноді розтягнення й розриви (Курс патології, 1956, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розміжчення | розміжчення |
Родовий | розміжчення | розміжчень |
Давальний | розміжченню | розміжченням |
Знахідний | розміжчення | розміжчення |
Орудний | розміжченням | розміжченнями |
Місцевий | на/у розміжченні | на/у розміжченнях |
Кличний | розміжчення | розміжчення |