розмічання
РОЗМІЧАННЯ, я, с. Дія за знач. розмічати. Роботи по укладанню водопровідних труб починають з розмічання осі траси трубопроводу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 323); Розмічання виконують на розмічальній плиті, на якій розміщують розмічувану деталь (Практ. з машинозн., 1957, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розмічання | розмічання |
Родовий | розмічання | розмічань |
Давальний | розмічанню | розмічанням |
Знахідний | розмічання | розмічання |
Орудний | розмічанням | розмічаннями |
Місцевий | на/у розмічанні | на/у розмічаннях |
Кличний | розмічання | розмічання |