розповсюдник
РОЗПОВСЮДНИК, а, ч., рідко. Те саме, що розповсюджувач. Розповсюдники «Правды» знаходили різноманітні способи для того, щоб доставити газету на завод (Ком. Укр., 4, 1962, 71); Розповсюдників квитків мало не роздирали: кожному хотілось потрапити на цей незвичайний концерт (Баш, На .. дорозі, 1967, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розповсюдник | розповсюдники |
Родовий | розповсюдника | розповсюдників |
Давальний | розповсюдникові, розповсюднику | розповсюдникам |
Знахідний | розповсюдника | розповсюдників |
Орудний | розповсюдником | розповсюдниками |
Місцевий | на/у розповсюднику, розповсюдникові | на/у розповсюдниках |
Кличний | розповсюднику | розповсюдники |