розповідачка
РОЗПОВІДАЧКА, и, ж. Жін. до розповідач. В моїй схвильованості було і захоплення розповіддю, і глибока пошана до розповідачки - однолітки, подруги (Смолич, VI, 1959, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розповідачка | розповідачки |
Родовий | розповідачки | розповідачок |
Давальний | розповідачці | розповідачкам |
Знахідний | розповідачку | розповідачок |
Орудний | розповідачкою | розповідачками |
Місцевий | на/у розповідачці | на/у розповідачках |
Кличний | розповідачко | розповідачки |