розподілений
РОЗПОДІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розподілити 1, 2. Боєприпаси були розподілені порівну між усіма підрозділами полку (Гончар, III, 1959, 362).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розподілений | розподілена | розподілене | розподілені |
Родовий | розподіленого | розподіленої | розподіленого | розподілених |
Давальний | розподіленому | розподіленій | розподіленому | розподіленим |
Знахідний | розподілений, розподіленого | розподілену | розподілене | розподілені, розподілених |
Орудний | розподіленим | розподіленою | розподіленим | розподіленими |
Місцевий | на/у розподіленому, розподіленім | на/у розподіленій | на/у розподіленому, розподіленім | на/у розподілених |