розпорення
РОЗПОРЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороти, розпорювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпорення | розпорення |
Родовий | розпорення | розпорень |
Давальний | розпоренню | розпоренням |
Знахідний | розпорення | розпорення |
Орудний | розпоренням | розпореннями |
Місцевий | на/у розпоренні | на/у розпореннях |
Кличний | розпорення | розпорення |