розпорошення
РОЗПОРОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпорошити, розпорошувати і розпорошитися, розпорошуватися 1-3. Виступаючи проти розпорошення повстання в часткових, неорганізованих вибухах, партія повинна враховувати і назрівання міжнародної пролетарської революції (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 15); [Синявський:] Вихід фронту за Київ означає катастрофічне розпорошення сил (Дмит., Драм. тв., 1958, 130); Штучне розпорошення виробництва окремих видів продукції негативно позначається і на рівні їх собівартості (Ком. Укр., 5, 1960, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпорошення | розпорошення |
Родовий | розпорошення | розпорошень |
Давальний | розпорошенню | розпорошенням |
Знахідний | розпорошення | розпорошення |
Орудний | розпорошенням | розпорошеннями |
Місцевий | на/у розпорошенні | на/у розпорошеннях |
Кличний | розпорошення | розпорошення |