розпорошувач
РОЗПОРОШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпорошування рідини, порошку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпорошувач | розпорошувачі |
Родовий | розпорошувача | розпорошувачів |
Давальний | розпорошувачеві, розпорошувачу | розпорошувачам |
Знахідний | розпорошувач | розпорошувачі |
Орудний | розпорошувачем | розпорошувачами |
Місцевий | на/у розпорошувачі, розпорошувачу, розпорошувачеві | на/у розпорошувачах |
Кличний | розпорошувачу | розпорошувачі |