розривка
РОЗРИВКА, и, ж., діал. Розвага. В Західній Європі, а також і в Польщі драматичні вистави в школах були дуже давньою і улюбленою розривкою (Фр., XVI, 1955, 215); За цими приємними, звичними розривками Раїсі непомітно збігав час (Коцюб., І, 1955, 321); Скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони. То для молодих І свято, і розривка, і наука (Рильський, II, 1956, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розривка | розривки |
Родовий | розривки | розривок |
Давальний | розривці | розривкам |
Знахідний | розривку | розривки |
Орудний | розривкою | розривками |
Місцевий | на/у розривці | на/у розривках |
Кличний | розривко | розривки |