розсадження
РОЗСАДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсадити, розсаджувати. Скінчивши свою працю, мати прикликала мене, передаючи мені кільканадцять чудових братків до розсадження (Коб., III, 1956, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розсадження | розсадження |
Родовий | розсадження | розсаджень |
Давальний | розсадженню | розсадженням |
Знахідний | розсадження | розсадження |
Орудний | розсадженням | розсадженнями |
Місцевий | на/у розсадженні | на/у розсадженнях |
Кличний | розсадження | розсадження |