розсипчастий
РОЗСИПЧАСТИЙ, а, е. 1. Який легко розсипається на окремі, не зв'язані між собою частинки, крупинки. - Як, товаришу лісомеліоратор, ми з Вірним їх [саджанці] посадили по-науковому чи ні? - Не зовсім. Треба ще землею притиснути, а верхній шар розсипчастим грунтом присипати, щоб збереглась волога, - пояснила Валентина (Логв., Літа.., 1960, 96); На возах репались круглі волоські гарбузи, стояли діжки з білим розсипчастим сиром (Мик., II, 1957, 336); Чайна промисловість СРСР виготовляє два основні типи чаю: розсипчастий.. та пресований - плитковий (Укр. страви, 1957, 284); // Який легко кришиться; крихкий. Приходько мовчки подав чай з печивом. На фронті такого печива не було - хрумке, розсипчасте, навіть приправлене шоколадом (Голов., Тополя.., 1965, 333); Вони сиділи за столом у райкомівській кімнаті і їли печену картоплю. Їли чудову, розсипчасту, з рожевими хрусткими пригарочками збоку печену картоплю (Дор., Не повтори.., 1968, 74).
2. перен. Розкотистий, уривчастий (про звуки). Владно залунав розсипчастий різкий дзвоник в сусідній кімнаті (Рибак, Помилка.., 1956, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розсипчастий | розсипчаста | розсипчасте | розсипчасті |
Родовий | розсипчастого | розсипчастої | розсипчастого | розсипчастих |
Давальний | розсипчастому | розсипчастій | розсипчастому | розсипчастим |
Знахідний | розсипчастий, розсипчастого | розсипчасту | розсипчасте | розсипчасті, розсипчастих |
Орудний | розсипчастим | розсипчастою | розсипчастим | розсипчастими |
Місцевий | на/у розсипчастому, розсипчастім | на/у розсипчастій | на/у розсипчастому, розсипчастім | на/у розсипчастих |