розслаблювати
РОЗСЛАБЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСЛАБЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗСЛАБИТИ, блю, биш; мн. розслаблять; док., перех. 1. Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. [Столяренко:] Навіщо ж ви себе пригнічуєте, розслаблюєте себе? (Голов., Драми, 1958, 153); На мить Білогрудові уявився гострий запах карболки в автобусі, щось таке, що розслабляло й пригнічувало людину (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 39); Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Ле, Наливайко, 1957, 16); Видно, втома розслабила його, і він уже спав (Тют., Вир, 1964, 381); // Робити ненапруженим, млявим; знімати напруження. Розслабити м'язи.
2. перен. Робити слабим, пасивним, нездатним протистояти кому-, чому-небудь. Завирував неп, треба було не розслаблювати бойового, класового духу комсо-молії, гартувати її до нових боїв (Донч., VI, 1957, 610); Успіхи не повинні розслабляти нашу волю, наполегливість, прагнення до дальшого піднесення народного господарства, до розвитку науки і техніки (Літ. газ., 18. IV 1961, 2); Не дамо розпачу і жалості від видовища страшних руйнувань і звірств, вчинених фашистськими варварами, розслабити наші душі (Довж., III, 1960, 47).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розслаблюю | розслаблюємо |
2 особа | розслаблюєш | розслаблюєте |
3 особа | розслаблює | розслаблюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розслаблюватиму | розслаблюватимемо |
2 особа | розслаблюватимеш | розслаблюватимете |
3 особа | розслаблюватиме | розслаблюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розслаблював | розслаблювали |
Жіночий рід | розслаблювала | |
Середній рід | розслаблювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розслаблюймо | |
2 особа | розслаблюй | розслаблюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розслаблюючи | |
Минулий час | розслаблювавши |