розславляти
РОЗСЛАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗСЛАВИТИ, влю, виш; мн. розславлять; док., перех. і без додатка. 1. Перебільшено, надміру розхвалювати кого-, що-небудь.
2. Поширювати чутки, плітки, розголошувати що-небудь. Миркнув [Чайченко] там якесь слово чи друге до шинкарки, хтось цікавий підхопив та розславив по селу, - от і поговір став недобрий (Вовчок, І, 1955, 242); Буржуазні шевченкознавці, виходячи з націоналістичних міркувань, намагалися розславити нібито вороже ставлення Бєлінського до великого українського поета (Рад. літ-во, 11, 1949, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розславляю | розславляємо |
2 особа | розславляєш | розславляєте |
3 особа | розславляє | розславляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розславлятиму | розславлятимемо |
2 особа | розславлятимеш | розславлятимете |
3 особа | розславлятиме | розславлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розславляв | розславляли |
Жіночий рід | розславляла | |
Середній рід | розславляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розславляймо | |
2 особа | розславляй | розславляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розславляючи | |
Минулий час | розславлявши |