розстрочувати
РОЗСТРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСТРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Розподіляти на кілька строків виплату або виконання чого-небудь. Селяни були неспроможні відразу розплатитися з поміщиками (за надільну землю за реформою 1861 р.], і царський уряд взяв викупну операцію на себе, примусивши селян сплатити поміщикові відразу 20% викупної суми. Уряд сплатив поміщикам решту викупної суми.. Таким чином, селянство стало боржником держави, яка розстрочила викупний борг на 49 з половиною років (Іст. УРСР, І, 1953, 478).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстрочую | розстрочуємо |
2 особа | розстрочуєш | розстрочуєте |
3 особа | розстрочує | розстрочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстрочуватиму | розстрочуватимемо |
2 особа | розстрочуватимеш | розстрочуватимете |
3 особа | розстрочуватиме | розстрочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розстрочував | розстрочували |
Жіночий рід | розстрочувала | |
Середній рід | розстрочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстрочуймо | |
2 особа | розстрочуй | розстрочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розстрочуючи | |
Минулий час | розстрочувавши |