розсійник
РОЗСІЙНИК, а, ч. Пристрій для просіювання і сортування зерна, крупи, борошна і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розсійник | розсійники |
Родовий | розсійника | розсійників |
Давальний | розсійникові, розсійнику | розсійникам |
Знахідний | розсійник | розсійники |
Орудний | розсійником | розсійниками |
Місцевий | на/у розсійнику | на/у розсійниках |
Кличний | розсійнику | розсійники |