розсіченість
РОЗСІЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість, зовнішня ознака чого-небудь розсіченого, поділеного на частини. Розсіченість листка [картоплі] є важливою сортовою ознакою (Картопля, 1957, 182); Західне й північно-західне Приазов'я характеризується загальним зниженням поверхні і значною розсіченістю берегів (Геол. Укр., 1959, 312).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розсіченість | розсіченості |
Родовий | розсіченості, розсічености | розсіченостей |
Давальний | розсіченості | розсіченостям |
Знахідний | розсіченість | розсіченості |
Орудний | розсіченістю | розсіченостями |
Місцевий | на/у розсіченості | на/у розсіченостях |
Кличний | розсіченосте | розсіченості |