розшаленіти
РОЗШАЛЕНІТИ, ію, ієш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці (Жур., Звич. турботи, 1960, 15).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаленію | розшаленіємо |
2 особа | розшаленієш | розшаленієте |
3 особа | розшаленіє | розшаленіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшаленів | розшаленіли |
Жіночий рід | розшаленіла | |
Середній рід | розшаленіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаленіймо | |
2 особа | розшаленій | розшаленійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розшаленівши |