розіграний
РОЗІГРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розіграти. Мені хочеться, щоб у глядача створилося враження, наче це зняті дійсні, а не розіграні акторами події (Довж., III, 1960, 221); *Образно. Коли йдеш на роботу, тобі шахівницею стелиться тротуар, і ти виграєш найважчу з партій, партію, розіграну з життям (Брат., Грудка.., 1962, 21); // розіграно, безос. присудк. сл. Вчитель.. поспішно зникає у темені, сам дивуючись, як блискавично було розіграно цю невеличку, майже комедійну сцену (Стельмах, І, 1962, 590).
2. у знач. прикм., розм. Який довго був у користуванні (звичайно про музичний інструмент). Любов робила його артистом, виливалася в кождім тоні, в кождім акорді, який він умів видобути з сього старого, розіграного фортеп'яна (Фр., VII, 1951, 244).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розіграний | розіграна | розігране | розіграні |
Родовий | розіграного | розіграної | розіграного | розіграних |
Давальний | розіграному | розіграній | розіграному | розіграним |
Знахідний | розіграний, розіграного | розіграну | розігране | розіграні, розіграних |
Орудний | розіграним | розіграною | розіграним | розіграними |
Місцевий | на/у розіграному, розігранім | на/у розіграній | на/у розіграному, розігранім | на/у розіграних |