розіллятий
РОЗІЛЛЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розілляти. На мить заплющивши очі,.. реально відчувала [Любов Прохорівна] смак мужніх Саїдових губ і чула буйний гомін крові, п'яно розіллятої в його артеріях (Ле, Міжгір'я, 1953, 64); Лісова темрява, розіллята навколо, була такою густою, що багато хто з вирослих у степу чабанчуків-тавричан ще ні разу й не бачив такої в житті (Гончар, II, 1959, 145); // у знач. прикм. Скрізь валялись клапті фільтрувального і газетного паперу, чорніли, сповнюючи повітря тугими й важкими запахами, плями розіллятих речовин (Шовк., Інженери, 1956, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розіллятий | розіллята | розілляте | розілляті |
Родовий | розіллятого | розіллятої | розіллятого | розіллятих |
Давальний | розіллятому | розіллятій | розіллятому | розіллятим |
Знахідний | розіллятий, розіллятого | розілляту | розілляте | розілляті, розіллятих |
Орудний | розіллятим | розіллятою | розіллятим | розіллятими |
Місцевий | на/у розіллятому, розіллятім | на/у розіллятій | на/у розіллятому, розіллятім | на/у розіллятих |