рокош
РОКОШ, -у, ч., іст. Конституційне право магнатів і шляхти у Речі Посполитій до кінця 18-го ст. бунтувати, збиратися в бойові загони і підіймати повстання у разі незгоди з указами короля та постановами сейму. // У Речі Посполитій 16 – 18-го ст. – заколоти шляхти проти королівської влади з метою захисту своїх прав та вольностей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рокош | рокоші |
Родовий | рокошу | рокошів |
Давальний | рокошеві, рокошу | рокошам |
Знахідний | рокош | рокоші |
Орудний | рокошем | рокошами |
Місцевий | на/у рокоші, рокошу, рокошеві | на/у рокошах |
Кличний | рокошу | рокоші |