ротеня
РОТЕНЯ, яти, с. Зменш.-пестл. до рот 1. Малеча шумно обсіла миски і весело до їжі взялася. Дівчатка деякі в пеленах дітей держали. А вони.. роззявляли ротенята (Головко, І, 1957, 250); То збоку ускубне [Пліточка черв'яка], То спереду поцупить, То хвостика лизне.. Та ба!.. та ротеня таке узеньке, бач, Що нічого не вдіє, Хоч сядь - та й плач! (Г.-Арт., Байки, 1958, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ротеня | ротенята |
Родовий | ротеняти | ротенят |
Давальний | ротеняті | ротенятам |
Знахідний | ротеня | ротенята |
Орудний | ротеням | ротенятами |
Місцевий | на/у ротеняті | на/у ротенятах |
Кличний | ротеня | ротенята |