рубильник
РУБИЛЬНИК, а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму напругою до 500 вольт. Рубильники встановлюють у житлових приміщеннях найчастіше на дошці лічильника і використовують для вимикання всієї квартирної сітки (Монтаж і ремонт.., 1956, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рубильник | рубильники |
Родовий | рубильника | рубильників |
Давальний | рубильникові, рубильнику | рубильникам |
Знахідний | рубильник | рубильники |
Орудний | рубильником | рубильниками |
Місцевий | на/у рубильнику | на/у рубильниках |
Кличний | рубильнику | рубильники |