рушення
РУШЕННЯ, я, с., заст. Рух (у 5, 7 знач.). Його рушення, його хода - все було поважне (Н.-Лев., І, 1956, 341); Нехай на Заході і Сході Затямить «раса панівна»: Такого рушення народів Історія не зна. Як маки, прапори червоні По всій землі уже цвітуть (Воскр., З перцем!, 1957, 137).
РУШЕННЯ, я, с. , книжн., заст. Ополчення. Селянські рушення ішли в ліси, готуючись до смертного бою (Стельмах, II, 1962, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рушення | рушення |
Родовий | рушення | рушень |
Давальний | рушенню | рушенням |
Знахідний | рушення | рушення |
Орудний | рушенням | рушеннями |
Місцевий | на/у рушенні | на/у рушеннях |
Кличний | рушення | рушення |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рушення | рушення |
Родовий | рушення | рушень |
Давальний | рушенню | рушенням |
Знахідний | рушення | рушення |
Орудний | рушенням | рушеннями |
Місцевий | на/у рушенні | на/у рушеннях |
Кличний | рушення | рушення |