різноплемінний
РІЗНОПЛЕМІННИЙ, а, е. Який належить не до одного племені, народу. Недалеко звідси починаються землі полігона, де живуть своїм таємничим життям ті різноплемінні хлопці-солдати, з якими Гриня Мамайчук час від часу зустрічається на полі радгоспного стадіону (Гончар, Тронка, 1963, 121); // Який складається з різних племен, народів або їхніх представників. Різноплемінна і різноязична велика армія [Наполеона] з перших же днів кампанії втрачала дисципліну і загрожувала обернутися на велику банду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 89); Жваві торгові стосунки як з західноєвропейськими країнами, так і з Придніпров'ям сприяли зростанню міст з різноплемінним торговим і ремісничим населенням (Іст. СРСР, І, 1956, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різноплемінний | різноплемінна | різноплемінне | різноплемінні |
Родовий | різноплемінного | різноплемінної | різноплемінного | різноплемінних |
Давальний | різноплемінному | різноплемінній | різноплемінному | різноплемінним |
Знахідний | різноплемінний, різноплемінного | різноплемінну | різноплемінне | різноплемінні, різноплемінних |
Орудний | різноплемінним | різноплемінною | різноплемінним | різноплемінними |
Місцевий | на/у різноплемінному, різноплеміннім | на/у різноплемінній | на/у різноплемінному, різноплеміннім | на/у різноплемінних |