різочка
РІЗОЧКА, и, ж. Зменш. до різка 1. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком кривим до яблуньок, грушок, Спиливши, різочки щепляє [щепить] (Бор., Тв., 1957, 58); Іноді таки й різочкою добре повчить [вітчим Левка], та й закаже, щоб не жалувався Горпині (Кв.-Осн., II, 1956, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різочка | різочки |
Родовий | різочки | різочок |
Давальний | різочці | різочкам |
Знахідний | різочку | різочки |
Орудний | різочкою | різочками |
Місцевий | на/у різочці | на/у різочках |
Кличний | різочко | різочки |