самобичуватися
САМОБИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що самокатуватися. Молився [Симеон], самобичувався до нестями канчуком (Козл., Ю. Крук, 1957, 396).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | самобичуюся | самобичуємося |
2 особа | самобичуєшся | самобичуєтеся |
3 особа | самобичується | самобичуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | самобичуватимуся | самобичуватимемося |
2 особа | самобичуватимешся | самобичуватиметеся |
3 особа | самобичуватиметься | самобичуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | самобичувався | самобичувалися |
Жіночий рід | самобичувалася | |
Середній рід | самобичувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | самобичуймося | |
2 особа | самобичуйся | самобичуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | самобичуючись | |
Минулий час | самобичувавшись |