самопоміч
САМОПОМІЧ, мочі, ж., рідко. Те саме, що взаємодопомога. Леон відійшов радісний, почуваючи себе бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі (Фр., V, 1951, 393); Культура і цивілізація не осінила ще нас своїм святим сяйвом,.. ідея самопомочі не запала в нашу душу (Мак., Вибр., 1956, 228).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самопоміч | самопомочі |
Родовий | самопомочі | самопомочей |
Давальний | самопомочі | самопомочам |
Знахідний | самопоміч | самопомочі |
Орудний | самопоміччю | самопомочами |
Місцевий | на/у самопомочі | на/у самопомочах |
Кличний | самопомоче | самопомочі |