самопізнання
САМОПІЗНАННЯ, я, с. Пізнання людиною, класом, суспільством себе, своєї внутрішньої суті. ..вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] навчили робітничий клас самопізнання й самосвідомості.. (Ленін, 2, 1969, 6); Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром... Година - дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром;.. Збудить чуття самопізнання, Шаноби власної чуття (Граб., І, 1959, 166); [Любов:] Я вже напевне піаністкою не буду, знаю музику настільки, щоб се розуміти... [Орест:] Ну, що се у вас такий песимізм сьогодні? [Любов:] Зовсім ні, а просто самопізнання (Л. Укр., II, 1951, 11); Вчення Сковороди про самопізнання було передовим, бо пов'язане ж воно із шуканням щастя для людей (Тич., III, 1957, 216); У підлітковому віці у дітей виникає потреба «думати про себе», потреба в самопізнанні (Рад. психол. наука.., 1958, 388).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самопізнання | самопізнання |
Родовий | самопізнання | самопізнань |
Давальний | самопізнанню | самопізнанням |
Знахідний | самопізнання | самопізнання |
Орудний | самопізнанням | самопізнаннями |
Місцевий | на/у самопізнанні | на/у самопізнаннях |
Кличний | самопізнання | самопізнання |