саморобний
САМОРОБНИЙ, а, е. Зроблений власноручно, виготовлений кустарним способом. Штани на всіх білі, з товстого саморобного сукна (Н.-Лев., II, 1956, 403); На вузенькому піщаному пероні товпляться люди. З саморобними скриньками, заплічними торбинами (М. Ол., Леся, 1960, 47); Готував [Демко] саморобні бомби (Стельмах, І, 1962, 270); Привезли в Павлів дім молоду, почалося весілля. Пили саморобне пиво (Збан., Сеспель, 1961, 348).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | саморобний | саморобна | саморобне | саморобні |
Родовий | саморобного | саморобної | саморобного | саморобних |
Давальний | саморобному | саморобній | саморобному | саморобним |
Знахідний | саморобний, саморобного | саморобну | саморобне | саморобні, саморобних |
Орудний | саморобним | саморобною | саморобним | саморобними |
Місцевий | на/у саморобному, саморобнім | на/у саморобній | на/у саморобному, саморобнім | на/у саморобних |