саморух
САМОРУХ, у, ч., філос. Вічний рух і розвиток матерії, що відбувається внаслідок притаманних їй суперечностей, боротьби протилежностей. Досягнення сучасної фізики свідчать про те, що матеріальний світ - це вічний процес саморуху матерії, який слід розуміти як процес якісних перетворень, як єдність утворення та руйнування (Наука.., 4, 1965, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саморух | саморухи |
Родовий | саморуху | саморухів |
Давальний | саморухові, саморуху | саморухам |
Знахідний | саморух | саморухи |
Орудний | саморухом | саморухами |
Місцевий | на/у саморусі | на/у саморухах |
Кличний | саморуху | саморухи |