самоспалення
САМОСПАЛЕННЯ, я, с. Добровільне спалення себе як вияв протесту. У лютому 1897 року по всій країні пройшла хвиля демонстрацій протесту проти жорстокого свавілля самодержавства у зв'язку з самоспаленням в камері Петропавловської фортеці сільської вчительки з-під Чернігова, революційної курсистки Марії Вєтрової (Мист., 4, 1968, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоспалення | самоспалення |
Родовий | самоспалення | самоспалень |
Давальний | самоспаленню | самоспаленням |
Знахідний | самоспалення | самоспалення |
Орудний | самоспаленням | самоспаленнями |
Місцевий | на/у самоспаленні | на/у самоспаленнях |
Кличний | самоспалення | самоспалення |