самурай
САМУРАЙ, я, ч. У феодальній Японії - член привілейованого військового стану; світський феодал. - Японець я і самурай - він знову люто постукав пальцем у свою книжечку (Довж., І, 1958, 103); // перев. мн., розм., зневажл. Назва представників агресивної японської вояччини. Багато років боровся героїчний корейський народ проти японських самураїв (Літ. газ., 31.VІІІ 1950, 2); В уяві Віктора і Гриця постали картини запеклого бою з японськими самураями (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самурай | самураї |
Родовий | самурая | самураїв |
Давальний | самураєві, самураю | самураям |
Знахідний | самурая | самураїв |
Орудний | самураєм | самураями |
Місцевий | на/у самураї | на/у самураях |
Кличний | самураю | самураї |