самітний
САМІТНИЙ, ітна, ітне, поет. САМІТЕН, ітна, ітне, рідше САМОТНИЙ, а, е. 1. Який стоїть, розташований і т. ін. окремо, ізольовано (про предмет); одинокий. Ударив грім над сусідньою горою. Огненний стовп піднявся на тім місці, де стояла суха, самітна ялиця (Хотк., II, 1966, 220); В степу стояло, наче вилите з сяйва, самітне дерево (Перв., Материн.. хліб, 1960, 10); За озером, на галявині, стояв самітний оборіг з сіном (Томч., Готель.., 1960, 13); У лозах самотний [монастир] стоїть (Шевч., II, 1953, 18); // Лише один; єдиний. Велика кімната.., посередині кімнати самітний стіл і за столом самітна істота (Ю. Янов., V, 1959, 120); Крізь вікна падало на подвір'я тьмяне світло самітної лампочки (Гжицький, У світ.., 1960, 274); // рідко. Безлюдний. Товариші за час тої розмови йшли самітною дорогою через поля (Фр., II, 1950, 8).
2. Який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам. Ніде не видно було ні душі.. Він був самітний серед цієї окопаної та обкладеної колючим чагарником діброви (Л. Янов., І, 1959, 302); Блукав цілу нічку у мріях По вулицях я самітний (Л. Укр., IV, 1954, 86); Тамара стояла самітна (Хижняк, Тамара, 1959, 128); Сучасна буржуазна література, коли вона обмежується тільки співчуттям до простих людей, по суті визнає їх безсилими, безпомічними і залишає людину самітною перед лицем загадкової долі (Талант.., 1958, 156).
3. Який не має сім'ї, рідних, близьких; одинокий; сам. - Я його розважатиму, я йому догоджатиму,- веселіш йому у хаті буде зо мною, як тепер самітному (Вовчок, І, 1955, 236); Там, по теплих хатах, вони милися, голилися, залицялися до самітних козачок (Тют., Вир, 1964, 460); // у знач. ім.. самітний, мітного, ч.; самітна, мітної, ж. Людина, що не має родини або не живе в родині; // Який відбувається, протікає без сім'ї, рідних, близьких. Нехай же стріну я самітен час гіркий, Не бідкавшись нічим (П. Куліш, Вибр., 1969, 397); Самітна старість; // рідко. В якому живе одинока людина. - Він,- мотивувала вона цю пораду,- сам один, безженний [неодружений], буде, певно, рад, як сестра заживе в нього, оживить його самітну хату та перейме почасти його газдівство в свої руки (Коб., II, 1956, 311).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самітний | самітна | самітне | самітні |
Родовий | самітного | самітної | самітного | самітних |
Давальний | самітному | самітній | самітному | самітним |
Знахідний | самітний, самітного | самітну | самітне | самітні, самітних |
Орудний | самітним | самітною | самітним | самітними |
Місцевий | на/у самітному, самітнім | на/у самітній | на/у самітному, самітнім | на/у самітних |