санкюлот
САНКЮЛОТ, а, ч., іст. Представник революційних народних мас часів французької буржуазної революції у кінці XVIII ст. Відси кланяюсь платанам Препрославленим твоїм. А й прославлені за діло, Будуть славлені повік: Санкюлоти їх садили В дев'яносто третій рік (Рильський, III, 1961, 261); // заст. Бунтар. Був [Атта Троль] під впливом духа [духу] часу Щиродикий санкюлот (Л. Укр., IV, 1954, 197).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | санкюлот | санкюлоти |
Родовий | санкюлота | санкюлотів |
Давальний | санкюлотові, санкюлоту | санкюлотам |
Знахідний | санкюлота | санкюлотів |
Орудний | санкюлотом | санкюлотами |
Місцевий | на/у санкюлоті, санкюлотові | на/у санкюлотах |
Кличний | санкюлоте | санкюлоти |