санний
САННИЙ, а, е. Прикм. до сани. Вітер зняв білу куряву, поволі замітаючи санний слід (Кочура, Зол. грамота, 1960, 399); Коли санний поїзд на Марківку до «Дніпровського» дав «гудок відходу», раптом хтось затарабанив у двері (Хор., Ковила, 1960, 51); Звалювали [червоноармійці] на мобілізовані в селах санні підводи котушки з телефонним дротом, обвішувались апаратами (Збан., Сеспель, 1961, 246); // Пов'язаний з використанням саней, санок. Герш у найближчу суботу устроїв [влаштував] санну поїздку за Дрогобич (Фр., VIII, 1952, 390); Санний спорт; // Придатний, зручний для їзди на санях. Санна дорога була добра, але сніг був здоровий (Н.-Лев., III, 1956, 120).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | санний | санна | санне | санні |
Родовий | санного | санної | санного | санних |
Давальний | санному | санній | санному | санним |
Знахідний | санний, санного | санну | санне | санні, санних |
Орудний | санним | санною | санним | санними |
Місцевий | на/у санному, саннім | на/у санній | на/у санному, саннім | на/у санних |